"ПРИТИСКАЛА ПРАПОР, КОЛИ ПОДУМКИ ПРОЩАЛАСЯ З ЖИТТЯМ": СПОГАДИ БРАНКИ БОЙОВИКІВ, З ЯКОЇ ПОЗНУЩАЛИСЯ У 2014 РОЦІ (ВІДЕО)

Загрузка...

Фото прив'язаної до стовпа, загорнутої в національний стяг Ірини Довгань, яку б'ють ногами поплічники бойовиків, збурило весь світ

Більше, ніж національний символ. Напередодні дня прапора, колишня бранка бойовиків Ірина Довгань поділилася спогадами про події 2014 року. Тоді її після катувань, загорнуту в український стяг, прив'язали до стовпа в Донецьку, де з неї у всіх на очах знущалися поплічники бойовиків. Нині цей прапор став експонатом музею України у Другій світовій війні. Крім того, в колекції музею 43 прапори з цієї російсько-української війни. І кожен має свою унікальну історію.

"Це був український прапор, ми його з собою брали на Євро-2012. його знайшли у мене в будинку, коли мене заарештовували. Це був доказ моєї злочинної діяльності по співпраці з українською армією. І мене возили по місту, зав'язану в цьому прапорі", – пригадує жінка.

Фото прив'язаної до стовпа, загорнутої в національний стяг Ірини Довгань, яку б'ють ногами поплічники бойовиків, збурило весь світ. Після кількох днів катувань її, заарештовану за проукраїнську позицію, намагалися видати за коригувальницю вогню та вбивцю місцевих дітей. Мовляв, за тисячу гривень Ірина встановлювала радіожучки на садочках, лікарнях та школах, щоб туди потрапляли снаряди. Під час побоїв, допитів та катувань цей прапор був поряд із нею.

Бойовики тортурами вибили з Асєєва "зізнання у шпигунстві" – Геращенко

"Мене тримали в приміщенні, пристебнутою до радіатора наручниками. Вночі, я притискала до обличчя цей прапор. Це єдине, що мене підтримувало. Коли я подумки прощалася з життям, підводила підсумки, збиралася з думками, щоб гідно прийняти смерть", – ділиться Ірина Довгань.

Прапор їй передала інша бранка бойовиків. Вона крадькома винесла його з будинку, де бойовики влаштували катівню. Нині цей стяг та кофтина, у якій Ірина пережила пекло полону, стали експонатами музею історії України у Другій Світовій війні. Сама Ірина вже 4 роки мешкає в Києві. Після визволення разом із родиною вона почала життя спочатку. Нині працює, допомагає армії та підтримує звільнених полонених.

"Було дуже нелегко. Члени моєї сім'ї періодично впадали в депресію. І мене захльостувало почуття відчаю. Так склалося, але я залишилася жива. І я вибрала собі шлях працювати, намагатися, спілкуватися", – каже жінка.

Загрузка...

Крім цього стягу, в колекції музею ще 43 прапори з зони АТО. У кожного з них своя унікальна історія.

"Два великих прапори – вони майоріли поблизу окупованої Горлівки. На околиці міста Торецьк, поблизу шахти Південна. Наші солдати спеціально вивішували цей прапор, щоб з будь-якого куточка Горлівки було видно українських стяг", – пояснює старший науковий співробітник музею Богдан Гальчинський.

Та чи не найбільша цінність, кажуть музейники – знамена з підписами героїв. Ось цей стяг передав розвідник батальйону "Донбас". З ним він пройшов бої за Іловайськ. Втім хлопці, які залишили тут свої підписи, додому не повернулися.

"Розписались вони на цьому полотнищі на початку серпня 2014 року. І так трапилося, що через декілька тижнів, більшість з тих, хто залишив підписи на цьому полотнищі загинув у сумнозвісному Іловайському котлі", – каже Гальчинський.

Нині музейники постійно виїжджають на схід, щоб поповнити колекцію. Адже переконані: ці прапори – більше, ніж державний символ.

джерело

Загрузка...