У Україні тривають бурхливі дискусії відносно медичної реформи - вона має як гарячих прибічників, так і затятих супротивників. Проте усі погоджуються, що ми повинні наслідувати досвід розвинених країн. Що ж на практиці є бажана нами медицина - розповідять українці, які живуть за кордоном і знають про неї не з чуток.
Навіть після багатьох років, проведених в Італії, вони продовжую приходити в замішання, коли доводиться відповідати на питання: "Так усе-таки, медицина в Італії платна або безкоштовна"?. Єдина відповідь, яка приходить в голову, це "платно-безкоштовна" або "безкоштовно-платна", ну або "частково платна", кому як подобається. І взагалі, чи подобається ця медицина. Спробуємо все-таки розібратися, щоб остаточно розставити усі крапки над і.
СІМЕЙНИЙ ЛІКАР - КЛЮЧ До ВСЬОГО
Розпочнемо з найголовнішого, а саме, з сімейного лікаря.
Сімейний лікар в Італії - ключ до всього: до подальших напрямів, рецептів, візитів і госпіталізації. Існує два типи сімейних лікарів : сімейний лікар-педіатр (для дітей 0-14 років) і сімейний лікар для дорослих (від 14 років і старше). У обох випадках вибір дуже простий: необхідно прийти в районне відділення Міністерства охорони здоров'я і вибрати зі списку лікаря, який стане вашим сімейним.
Вам нададуть увесь список лікарів, які акредитовані у вашому місті/районі/селі. Навпроти кожного імені буде написана адреса, спеціалізація і його готовність приймати нових пацієнтів. Так-так, саме готовність, тому що згідно із законом кожен сімейний лікар не може мати у своєму списку (цифра залежить від регіону) більше 1300 пацієнтів. Якщо трапляється так, що лікар "зайнятий", а у вас уся сім'я, включаючи тат, мам, дідусів і бабусь, вже є його пацієнтами, то ви можете все одно "записатися" до нього
Одні лікарі приймають виключно за попереднім записом по телефону, інші - в порядку живої черги
Те ж саме торкається і педіатра. Як тільки ви вибрали сімейного лікаря, вам відразу ж видадуть листок з днями і годинником, коли він приймає. Одні лікарі приймають виключно за попереднім записом по телефону, інші - в порядку живої черги. У кожної з цих систем є свої плюси і мінуси. Якщо вам погано і потрібна консультація - ви можете подзвонити, а місць вільних не виявиться, тому доведеться чекати і два, і три дні. Якщо ж в порядку живої черги, тобто гарантія, що саме цього дня вас приймуть, але посидіти в приймальні може довестися і два, і три години. Не дуже приємно, коли у вас 38 температура або який-небудь шлунковий вірус.
Як "працює" сімейний лікар? Зрозуміло, усі його послуги абсолютно безкоштовні для пацієнта.
Пройшли в Італії ті часи, коли добрий "доктор Айболит" відвідував своїх пацієнтів вдома, навіть тих, хто із-за високої температури не міг прийти на прийом. Так і правда було - 30 років тому
Ніхто більше по будинках не ходить, принаймні, за рідкісним винятком. Погано, йти не можеш, повзеш, - але йдеш. Це стосується як дорослих, так і дітей. Безглуздо дзвонити педіатрові і волати до совісті: "У мене у дитини 39, горить, кашель, висип, блювота"!. Отримайте незворушну відповідь: "Синьйора, закутайте його трохи краще і приводите/приносите".
Не повезе, зрозуміло, найбільше діткам, які прийшли на прийом до лікаря з якою-небудь звичайною застудою або кашлем. Ризикують, просидівши декілька годин в компанії з хворими чимось серйознішим дітьми, повернутися додому з цілим "букетом" нових неприємностей. Це стосується як дорослих, так і дітей
Якщо людина працює, то у разі відсутності він зобов'язаний вислати працедавцеві лікарняний впродовж 24 годин. Щоб отримати його, необхідно потрапити до сімейного лікаря. Тому доведеться добиратися до нього у будь-якому стані. Є, правда, і такі, які, зглянувшись, і тільки для тих пацієнтів, яких добре знають і ведуть довгі роки, можуть зробити виключення і продиктувати номер лікарняного по телефону, запитавши, на скільки днів він вам потрібний.
В середньому дають на три дні. Якщо продовжуєте хворіти - зазвичай виписують ще на два дні. Лікарняний більше п'яти робочих днів - рідкість. У тому числі і тому, що тільки перші три дні лікарняного працедавець оплачує в 100% розмірі від заробітної плати, а ось четвертий і п'ятий день - вже 50% від зарплати, далі - тільки 25%.
ЯКЩО ЛІКАР ПОТРІБНИЙ ТЕРМІНОВО
У випадках, коли дістатися до лікаря проблематично (черги, погане самопочуття або і те, і інше відразу) багато італійців прибігають до послуг приватних лікарів. Приватний лікар може відразу прийти додому, послухати, поставити діагноз, призначити лікування. АЛЕ! Він не має права виписувати лікарняний, а його рецепт пацієнт зобов'язаний сплатити в аптеці за 100% тарифом. Тоді як ліки, які виписані на спеціальному рецепті від державного сімейного лікаря коштує часто всього 20%-30% від його реальної вартості. Тобто ціна за один і той же антибіотик, виписаний на різних рецептах, може варіюватися від 5€ до 25€.
Зрозуміло, бувають такі випадки, коли дійсно ситуація критична, і встати (серцевий напад, температура 40), у такому разі вихід один - "швидка допомога". У Італії є спеціальний номер 118, але на виклик приїдуть парамедики - їх завдання надати дійсно невідкладну допомогу, наприклад, зупинити кровотечу або зробити укол, і доставити пацієнта в лікарню. Якщо транспортування може бути небезпечне для життя, вони самі викличуть додаткову машину з фахівцями, які стабілізують стан пацієнта вдома. Ще один варіант - дістатися до лікарні самостійно. Часто замість викликати "швидку" італійці привозять близьких в лікарню самі або викликають таксі.
Але далі просто не буде. У відділенні "швидкої допомоги" доведеться набратися терпіння. Якщо випадок дійсно важкий, то вами займуться негайно. Якщо ж черговий лікар порахує, що ваша проблема може почекати - очікування може тривати і три, і п'ять і вісім годин. Але у той момент, коли до вас дійде черга, вас обстежують, що називається, по повній: і аналіз крові, і, якщо потрібно, УЗИ, і кардиограммa, і рентген, і покличуть вузького фахівця.
БЕЗКОШТОВНО, АЛЕ ДОРОГО
Усі вищеперелічені послуги в Італії - абсолютно безкоштовні. Негативна сторона - дуже довге очікування. Чому так відбувається? Тому що сімейні лікарі є не щодня, годинник прийому у них обмежений. Наприклад, годинник прийому може бути такі: щопонеділка, середовищам і п'ятницям - тільки з 10 до 12 і з 17 до 19, а по вівторках і четвергах - тільки з 10 до 13. Що робити, якщо терміново потрібна медична допомога? Усі біжать в "швидку" в живу чергу, звідси і такі черги.
Що ще важливо відмітити: щоб мати сімейного лікаря, необхідно мати державну страховку, а для цього - все ідентифікаційний код, паспорт, для іноземців посвідка на проживання. Приватної страховки немає. У Італії дуже багато нелегальныx мігрантів, отже, піти до сімейного лікаря вони не можуть. А ось "швидка допомога" згідно із законом зобов'язана допомагати усім - і що легально мешкає, і що нелегально знаходиться в країні, і завжди - безкоштовно.
Тому часто в приймальному спокої можна побачити, що більше половини очікуючих візиту - це іноземці. Адже прийшовши у відділення "швидкою", можна не лише отримати невідкладну допомогу, але і безкоштовно обстежуватися.
Так що ж тоді платно?
А платні візити до вузьких фахівців, різного роду аналізи, обстеження, які вам виписує сімейний лікар. Залежно від фахівця, аналізу, обстеження різниться і ціна. Спектр цін візиту до фахівця в госпіталі (наприклад, до окуліста, хірурга, ревматолога, пульмонолога і так далі) може коливатися в районі від 30€ до 60€. Ціна на аналіз крові залежить від кількості показників, може бути і 30€, а може і 140€ (якщо повний аналіз).
Проте якщо сімейний лікар вирішив, що вам потрібна госпіталізація, в цьому випадку все буде безкоштовним: операції, пологи, обстеження, лікування, ліки, триразове харчування, вибір меню - ви не заплатите ні копійки. Але щоб вас поклали в лікарню - нужeн дійсно серйозний привід.
Дуже важливо, що діти до 14 років взагалі ні за що не платять, ні за фахівців, ні за аналізи. Головне, щоб напрями були виписані сімейним лікарем-педіатром.
Якщо сімейний лікар вирішив, що вам потрібна госпіталізація, в цьому випадку все буде безкоштовним
Але в чому ж тоді проблема, запитаєте ви. Ну та, оплачуються фахівці, аналізи і інше, але ціни-то, в принципі не так вже і високі. В усякому разі, якщо не ходити по лікарях кожного тижня. А проблема ось в чому. Припустимо, болить брунька. Сімейний лікар подивиться, призначить те, що знеболює, але направить до уролога. З цим напрямом ви дзвоните по безкоштовному номеру або йдете безпосередньо в госпіталь, щоб записатися до фахівця.
І тут починається "російська рулетка": вам може повезти, і місце знайдеться через 3-4 тижні, що, загалом, трапляється рідко, а може і не повезти, що трапляється часто, і перше вільне "вікно" вам попадеться місяця так через три-чотири. Добре, якщо не болить, і можна почекати. А якщо чекати не можна?
Згідно з останньою статистикою Міністерства охорони здоров'я Італії, середній термін очікування візитів до лікарів-фахівців є таким: кардіолог - 6 місяців, пульмонолога - 7 місяців, ревматолога - 10 місяців, УЗИ черевної порожнини - від 3 до 5 місяців, окуліст - 2 місяці, ендокринолога - 8-9 місяців, гінеколога - 3 місяці. І усе це, не забувайте, платні послуги.
Ось так дзвоните в січні, щоб зробити кардіограму, а записують вас отак на липень. Треба швидко? Треба терміново? Будь ласка, приватні клініки до ваших послуг! Ті ж лікарі, які приймають пацієнтів в державному госпіталі за державною ціною, кілька разів в тиждень приймають пацієнтів в приватних клініках, де мінімальна ціна візиту вже 120€. Враховуючи невисокі (за євросоюзівськими мірками) італійські зарплати - це 20% від місячної мінімальної пенсії. Или близько 8% від середньої італійської зарплати. Тобто немало.
Але, враховуючи чинник нескінченного очікування, згнітивши серце, 80% жителів Італії вимушені звертатися до приватних лікарів, платячи немалі суми зі своєї кишені. Адже, як вже говорилося, приватної страховки немає. Єдине, що можна повернути з грошей, витрачених на приватного лікаря, - це 20%, коли раз на рік здаєте декларацію про доходи. Тому італійці трепетно зберігають усі "лікарняні" квитанції і чеки.
ЛАЮТЬ, АЛЕ ПОВАЖАЮТЬ
Як відносяться італійці до своєї медицини? Зрозуміло, лають і критикують. Але потім, коли хірурги витягують з того світу близьких, здавалося б, приречених, та ще і безкоштовно, усі скарги закінчуються. Італійські лікарі абсолютно по праву вважаються одними з найкращих у світі.
Дуже багато лікарів від'їжджають з Італії працювати в провідні клініки світу, в Сполучені Штати або Канаду, часто в Швейцарію. Роблять унікальні операції, де їх представляють "американськими" лікарями, але прізвища говорять самі за себе. Від'їжджають в основному із-за економічного аспекту: зарплати невисокі, і не у усіх є час, бажання і можливості займатися ще і приватною практикою.
Враховуючи чинник нескінченного очікування, згнітивши серце, 80% жителів Італії вимушені звертатися до приватних лікарів
З національних особливостей. Італійці - народ досить позитивний, хоч і люблять скаржитися на стрес. Мешканці півночі до того ж відрізняються трудоголізмом. Працівник, що прийшов в офіс з температурою і нежиттю, заражає усіх і усіх на своєму шляху - це абсолютно нормальне явище, яке сприятливо впливає на думку начальства про нього. Це показник того, що ти дорожиш своєю роботою, що вона для тебе пріоритет. Хворих тут не люблять.
Чадолюбні батьки тягнуть в сади дітей з температурою, нежиттю, кашлем. Нічого такого, мовляв, просто простигнув. Вже через пару годин уся група захворює. А потім сидить на антибіотиках. Прийом антибіотика від кожного чиха - в Італії звичайна справа.
Справа ще в тому, що у батьків немає лікарняного по догляду за дитиною. Хворіє дитина? Бери відпустку. Але якщо брати відпустку кожного разу, то влітку розраховувати на відпочинок не доведеться. А відпустка для італійців - святе. Тому батьків намагаються якнайшвидше вилікувати дитини за допомогою антибіотиків і повернути їх назад в дитсад або школу. Причому призначають антибіотики самі лікарі. Без рецепту лікаря дуже мало ліків продають, а вже антибіотики і поготів.
І - напоcледок - корисна інформація. Єдиний фахівець в Італії, недоступний по напряму сімейного лікаря, - це стоматолог. Тільки у приватному порядку. Тому дуже багато італійців беруть відпустку і летять лікувати зуби в дешевші європейські країни: Румунію і Хорватію. За останні 5 років "стоматологічний туризм" продовжує набирати оберти. Багато, щоб поставити коронки в Італії або дітям брекеты, вимушені звертатися за невеликими кредитами у банк.
І - наостанок. Деякі приватні компанії в Італії надають своїм співробітникам різні страхові фонди, які повертають до 70% вартості візиту до лікаря, у тому числі і частки, але: завжди треба надати напрям сімейного лікаря. Повертають гроші тільки якщо цей візит/аналіз був зроблений в певних структурах, з якими страховий фонд оформив договір (зазвичай додається список таких структур). Проблема полягає в тому, що часто такі структури можуть знаходитися і в 40, і в 50 км від місця проживання працівника, тому щоб дістатися до них, треба брати день відпустки на роботі.
І - тепер уже дійсно останнє - пенсіонери. Після 65 років люди, у яких мінімальна пенсія або низький річний доход, не платять ні за візити, ні за аналізи. Те ж саме торкається і безробітних, багатодітних сімей, або людей з низьким рівнем доходу.
Загалом, незважаючи на усі недоліки, в принципі, враження від італійської медицини позитивні. Просто треба зрозуміти, як все працює, і завжди мати під рукою "план Би", особливо для дитини, а саме: надійного приватного лікаря, який прийде, послухає і призначить лікування. Іноді краще заплатити за візит приватного лікаря, чим безкоштовно тягнути хвору дитину з температурою до сімейного педіатра.
Загрузка...
Коментарі
Дописати коментар